"Шерегіївці" представлять оперету про кохання українського січового стрільця й угорки

16 липня о 18.00 Закарпатський академічний обласний музично-драматичний театр закриває свій театральний сезон прем’єрою української оперети "Шаріка". Її автором є відомий драматург і композитор Ярослав Барнич, який має безпосередній стосунок до Закарпаття.

Він народився 1906 року на Івано-Франківщині у родині директора школи. З дитинства захопився музикою. У 1914 році вступив добровольцем до Українських січових стрільців, між якими навіть організував смичковий квартет. У 1924 році закінчив Вищий музичний інститут у Львові і на запрошення закарпатського товариства "Просвіта" переїжджає до Ужгорода керувати оркестром місцевого театру. Тут він плідно пропрацював кілька років, після чого їде до Берліна підвищувати кваліфікацію.

У 1930-х роках Ярослав Барнич написав кілька оперет, які з успіхом і нині йдуть на українських театральних сценах. Зокрема, він є автором загальновідомого шлягеру "Гуцулка Ксеня". Після Другої світової війни виїхав за океан, що й спричинило накладання табу на його ім’я в радянських час.

Серед найвідоміших оперет Ярослава Барнича  "Шаріка" та "Гуцулка Ксеня". Так-от, "Шаріка" якраз розповідає про те, як січові стрільці стояли на Закарпатті. Друга дія п’єси відбувається в Хусті, де між українським сотником та місцевою мадярською дівчиною на ім’я Шаріка народжується кохання, яке триває впродовж життя, незважаючи на перешкоди. Цілком можливо, що сам Я.Барнич був у сотні Клима Гутковського, яка базувалася в Хусті наприкінці 1914 року. Принаймні, рідкісне ім’я Клим носить один із центральних персонажів твору.

"Шаріка" з успіхом іде на сцені львівського, тернопільського, івано-франківського театрів. І дуже приємно, що оперету про кохання січового стрільця нарешті ставлять у Закарпатському академічному обласному музично-драматичному театрі ім.братів Шерегіїв. Це акт історичної справедливості і стосовно Ярослава Барнича, який працював в ужгородському театрі, і до січових стрільців, чиї могили, часто безіменні, розгубилися на просторах Срібної Землі – від карпатських перевалів і до Ужгорода, де був величезний військовий шпиталь, та Мукачева, де розташувався Кіш "січовиків".


Олександр Гаврош, завідувач літературної частини  

Закарпатського академічного обласного українського

музично-драматичного театру ім.братів Ю.-А. та Є.Шерегіїв

Додаткова інформація